ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
Особлива дитина
“Знедолена природою дитина
не повинна знати,
що у неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини має бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим.”
В.О.Сухомлинський
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА - ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ:
Ґрунтується на принципах виваженої (особистісно зорієнтованої) педагогіки.
Зокрема:
- Відмінності між людьми є природнім явищем, і навчання відповідним чином слід адаптувати до потреб дітей, а не підганяти під сталі, наперед зумовлені погляди щодо організації та характеру освітнього процесу.
- Освітній процес спрямовується на задоволення потреб дітей
- забезпечує більш високий середній рівень успішності, що є корисним усьому суспільству;
- допомагає уникнути безцільних витрат ресурсів і краху надій, до чого надто часто призводить низький рівень навчання та шаблонність концептуальних підходів до освіти
- Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не дивлячись на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.
- Школи повинні визнавати і враховувати різноманітні потреби учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.
- Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків зі своїми громадами.
- Діти з особливими освітніми потребами повинні отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання.
Нормативні документи
Конституція України в статті 53 гарантує всім громадянам право на освіту.
Закон України «Про охорону дитинства» у статті 26 «Захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку стверджує, що «дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового та фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку…»
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА. ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ
- Декларація про права дитини – 1959 р.
Всесвітня декларація прав людини - 1948 р.
- Конвенція про права дитини - 1989 р.
- Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів 1993 р.
- Саламанська декларація – 1994 р.
1991 Україна Закони “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Інклюзія – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.
Інклюзивна освіта:
- визначає, що усі діти можуть навчатися;
- заохочує освітні структури, системи та програми відповідати потребам усіх дітей;
- є динамічним процесом, що розвивається.
Термін
“діти з особливими освітніми потребами” (special educational needs – SEN), стосується однаковою мірою як інвалідності у важкій формі, так і середніх за ступенем порушень. Такий підхід пояснюється тим, що явище “недостатності” або “інвалідності” передбачає втрату або дефіцит фізичної та розумової спроможності – але ж спроможність вчитися безпосередньо залежить не від стану окремих органів або ж їхньої фізіологічної функціональності, а, радше, від психологічної функціональності.
Таким чином, акцент зсувається від внутрішніх вад дитини до системи освіти, яка надає підтримку дитині у навчанні, визначає сильні якості дитини та задовольняє всі її індивідуальні потреби.
У довідковій літературі обдарованість визначається комплексом задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності чи діяльностей. В шкільному віці обдарованих дітей нараховується всього 3-5 % від загальної кількості дітей.
- термін «порушення» стосується аспектів органічної вродженості, втрати певних функцій (наприклад, глухота, обмежений зір);
«інвалідність» - стосується вад окремих функцій (мовлення, фізичне пересування
- «фізичні та розумові вади розвитку» стосуються соціальних недоліків, тобто коли можливості людини не відповідають вимогам та очікуванням середовища, в якому вона існує.
термін «діти з особливими освітніми потребами», який стосується однаковою мірою як інвалідності у важкій формі, так і середніх за ступенями порушень. Таким чином, акцент зсувається від внутрішніх вад дитини до системи освіти, яка надає підтримку дитині у навчанні, визначає сильні якості дитини та задовольняє всі її індивідуальні потреби.
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА. ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС
Історичний екскурс:
Від навчання окремих категорій дітей з ООП до диференційованої системи спеціальної освіти:
початок ХХ с. – середина 1960-х р. – медична модель - сегрегація
Медична модель передбачає, що людина з особливостями розвитку – це хвора людина ї її потрібно перш за все лікувати в спеціальних закладах.
Від ізоляції до інтеграції середина 1960-х – середина 1980-х рр. – модель нормалізації – інтеграція
Концепція нормалізації – ставить акцент на вихованні дитини з ООП в дусі культурних норм, прийнятих в суспільстві в якому вона живе.
- Відмінність у підходах полягає у визнанні того факту, що ми змінюємо суспільство, щоб воно враховувало і пристосовувалося до індивідуальних потреб людей, а не навпаки.
УЧЕНЬ → звичайний клас → вміння (за
підтримки)
/зміни, які має здійснити школа – навчальній програмі, методах роботи, навчальних матеріалах тощо, щоб забезпечити індивідуальні потреби кожної дитини/
Організація навчально-виховного процесу
- Навчання здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими МОН для загальноосвітніх та, у разі потреби, спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів.
Навчально-виховний процес здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу. З урахуванням індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів, складається індивідуальний навчальний план
Індивідуальний навчальний план:
- 3-8 годин на тиждень - проведення корекційно-розвиткових занять (з урахуванням висновку ПМПК та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку). Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами. Проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.
- Індивідуальна навчальна програма розробляється педагогічними працівниками (переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування).
Розклад уроків для дітей з ООП складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Лист МОН України від 18.05.12 № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»
- Індивідуальне планування навчально-виховного процесу
- Індивідуальна програма розвитку
- Індивідуальний навчальний план
- Індивідуальна навчальна програма
- Портфоліо - накопичувальна система оцінювання індивідуальних досягнень учнів
Індивідуальний навчальний план
- Перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. Враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо
- Розробляється педагогічними працівниками, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу
Індивідуальна навчальна програма
- Визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем.
- Розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією
Корекційно-розвиткова робота
надання системної кваліфікованої реабілітаційної та корекційно-розвиткової допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються чи виховуються в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, за індивідуальною та іншими формами навчання
Положення про навчально-реабілітаційний центр, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.08.2012 № 920 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції 05 вересня 2012 року за № 1502/21814)
- Рекомендовано програми розвитку для дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами.
- Допускається використання авторських, регіональних програм, які затверджуються науковими радами інститутів післядипломної педагогічної освіти.
- Здійснюють
- Педагоги, психологи з відповідною освітою
- НРЦ, ПМПК, спеціальні навчальні заклади, ЗОШ, установи соціального захисту, центри практичної психології та соціальної роботи, ресурсні центри.
- Обов`язкове укладання угод ДНЗ та ЗНЗ з НРЦ або із спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами про співпрацю
- Координація послуг зазначених фахівців здійснюється місцевими управліннями освітою
спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками:
- для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором:
“Соціально-побутове орієнтування”, “Розвиток мовлення”, “Корекція вад розвитку, комунікація”, “Орієнтування в просторі та мобільність”, “Ритміка”, “Лікувальна фізкультура”; предметно-практичне навчання;
- для глухих дітей:
“Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови”, “Соціально-побутове орієнтування”, “Ритміка”;
- спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками:
- для дітей зі зниженим слухом:
“Розвиток слухового сприймання та формування вимови”, “Ритміка”;
- для розумово відсталих дітей:
“Розвиток мовлення”, “Соціально-побутове орієнтування”, “Ритміка”, “Лікувальна фізкультура”;
- спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками:
- для дітей з тяжкими порушеннями мовлення:
- “Логоритміка”, “Розвиток мовлення”, “Розвиток зв’язного мовлення”, “Лікувальна фізкультура”;
- для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату:
- “Корекція вад розвитку”, “Лікувальна фізкультура”; “Соціально-побутове орієнтування”,
- - для дітей із затримкою психічного розвитку:
„Корекція розвитку”, „Розвиток мовлення”, „Ритміка”.
Будь-яка форма інтегрованого навчання дітей з особливими потребами може бути ефективною лише за наявності відповідних умов:
- раннє виявлення відхилень розвитку дитини та започаткування корекційної роботи, що суттєво сприяє підготовці її до інтегрованого навчання;
- правильне діагностування та наявність об’єктивних можливостей розвитку дитини (за даними психолого-медико-педагогічної консультації), в тому числі можливості опанування освітнього стандарту у передбачені терміни;
- близький до вікової норми рівень психофізичного і мовного розвитку дитини;
- психологічна готовність дитини і її батьків до навчання спільно зі здоровими однолітками;
- надання дитині кваліфікованої корекційно-реабілітаційної допомоги;
- готовність батьків надавати допомогу дитині у процесі її навчання; створення відповідного навчального середовища, побутових умов;
- забезпечення необхідними технічними засобами.
- У класі (групі) може бути не більше трьох дітей з особливими потребами. При цьому доцільно (за можливості) комплектувати дітей з особливими потребами однієї категорії (з порушенням слуху або зору тощо).
Тривалість перебування учнів з особливими потребами в інтегрованому класі (групі), за умови цензового навчання, відповідає установленій нормі (статуту навчального закладу).